Переоцінка основних засобів. Бюджетна бухгалтерія.

Облік основних засобів – важлива складова бюджетної бухгалтерії. Часто буває так, що вартість основних засобів, що обліковуються на балансі підприємства не відповідає їх реальній вартості. Що робити?

12.02.21

Поняття та основні вимоги до переоцінки ОЗ

Основними положеннями, які визначають правила та вимоги щодо проведення переоцінки ОЗ і відображення таких операцій у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності, є: П(С)БО 121; П(С)БО 101; Методрекомендації ОЗ; Положення № 879; наказ № 818; Типова кореспонденція.

Пропонуємо визначитись з основними термінами та поняттями, які необхідні установам для проведення переоцінки ОЗ:

Основні засоби – матеріальні активи, які утримуються для використання їх у виробництві/діяльності або при постачанні товарів, виконанні робіт і наданні послуг для досягнення поставленої мети та/або задоволення потреб суб’єкта державного сектору або здавання в оренду іншим особам і використовуються, за очікуванням, більше одного року.

Майте на увазі! На субрахунках, призначених для обліку ОЗ, обліковують як засоби, вартість яких перевищує 6000 грн.(без ПДВ), так і засоби, які були віднесені до складу основних, вартість яких менше зазначеної суми. Маємо на увазі ті ОЗ, які були взяті на облік як ОЗ до введення вартісного критерію 6000 грн. (без ПДВ). Отже, такі активи у разі наявності підстав підлягають переоцінці на загальних підставах.

Первісна вартість – історична (фактична) вартість активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих, витрачених) для придбання (створення) активів. Визначають у момент отримання ОЗ, формують залежно від способу придбання (надходження) активу в установу згідно з вимогами П(С)БО 121.

Переоцінка основних засобів – господарська операція, яка спрямована на приведення залишкової вартості ОЗ до рівня справедливої вартості на річну дату балансу. Згідно з П(С)БО 121 питання про переоцінку розглядають, якщо залишкова вартість об’єкта ОЗ суттєво відрізняється від його справедливої вартості на річну дату балансу.

Переоцінена вартість – вартість активів після їх переоцінки. Після переоцінки активи обліковують у бухгалтерському обліку за новою переоціненою вартістю.

Справедлива вартість – сума, за якою установа може продати актив або оплатити зобов’язання за звичайних умов на певну дату. Найчастіше застосовують при формуванні первісної вартості у разі безоплатного отримання від фізичних і юридичних осіб (крім суб’єктів державного сектору) у разі, якщо відсутня достовірна інформація про первісну вартість основних засобів.

Вартість, яка амортизується – первісна або переоцінена вартість ОЗ, за вирахуванням їх ліквідаційної вартості. Мається на увазі вартість ОЗ, яку використовують при нарахуванні амортизації.

Залишкова вартість – різниця між первісною (переоціненою) вартістю ОЗ та сумою його накопиченого зносу. Відображають у формі № 1-дс «Баланс» у рядку 1000.

Ліквідаційна вартість – сума коштів або вартість інших активів, яку установа очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов’язаних з продажем (ліквідацією). Визначають при введенні об’єкта в експлуатацію або у разі, коли залишкова вартість об’єкта ОЗ дорівнює нулю, альо проверяемая ще придатний до експлуатації.

Поріг суттєвості – величина, що дорівнює 10-відсотковому відхиленню залишкової вартості об’єктів основних засобів від їх справедливої вартості. Питання суттєвості не визначено П(С)БО. Тому установи самостійно встановлюють суттєвість тих чи інших господарських операцій та об’єктів обліку з урахуванням особливостей діяльності установи і необхідності виконання бюджетну установою своїх функцій та досягнення результатів. Зазначені моменти слід розкрити в наказі про облікову політику.

Індекс переоцінки – визначають діленням справедливої вартості об’єкта, який переоцінюють, на його залишкову вартість.

Зверніть увагу! Індекс переоцінки для кожної одиниці ОЗ визначають індивідуально (тобто це не один показник для групи об’єктів переоцінки).

Для бюджетних установ основні правила формування в обліку інформації про переоцінку та вимоги щодо проведення переоцінки передбачено нормативно-правовими актами Мінфіну, а також роз’ясненнями вищої за рівнем установи. Тож далі розглянємо ці основні вимоги.

Мета переоцінки – основною метою проведення переоцінки є приведення залишкової вартості об’єкта ОЗ до його справедливої вартості на річну дату балансу.

В результаті кінцева мета переоцінки ОЗ – отримати достовірні дані про вартість активів, що перебувають в обліку та, відповідно, достовірну фінансову звітність.

Підстави прийняття рішення щодо проведення переоцінки – обов’язковою умовою проведення переоцінки ОЗ є ті, що його залишкова вартість суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу.

Хто приймає рішення про проведення переоцінки? Рішення про проведення переоцінки приймає керівник установи. Таке рішення погоджують з органом, уповноваженим управляти об’єктами державної (комунальної) власності (якщо такий визначений).

Дата, на яку здійснюють переоцінку – річна дата складання Балансу (п. 3 розд. ІІІ П(С)БО 121).

Період, за який необхідно проводити переоцінку – такий період П(С)БО 121 не визначено. Тому у цьому питанні установі варто керуватись роз’ясненнями вищої за рівнем установи.

Які основні засоби підлягають переоцінці? Перелік таких ОЗ в П(С)БО 121 не наведена. Тому це питання теж варто узгодити з вищою за рівнем установою. Також у наказі про проведення переоцінки доцільно зазначити перелік субрахунків бухгалтерського обліку ОЗ, що підлягають переоцінці. При складанні зазначеного переліку пам ” ятайте: переоцінку проводять тільки стосовно ОЗ, на які нарахування амортизації здійснюють прямолінійним методом.

Які фрази об’єкти не підлягають переоцінці? Згідно з п. 3 розд. ІІІ П(С)БО 121 не підлягають переоцінці:

  • малоцінні необоротні матеріальні активи (субрахунок 1113);
  • бібліотечні фонди (субрахунок 1112), якщо амортизація їх вартості здійснюється за методом 50 на 50.

Хто проводити переоцінку? У випадку переоцінки ОЗ для цілей бухгалтерського обліку абз. 7 ч. 2 ст. 7 Закону № 2658 передбачено обов’язкове проведення оцінки суб’єктом оціночної діяльності.

Тобто визначення справедливої вартості ОЗ мають здійснювати суб’єкти оціночної діяльності:

  • суб’єкти господарювання — зареєстровані в який встановлено законодавством порядку фізичні особи, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб’єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону;
  • органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі (ст. 5 і 7 Закону № 2658).

Документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб’єктом оціночної діяльності, є Звіт про оцінку майна.

Пам ” ятайте: комісія установи встановлює лише ліквідаційну вартість (не плутайте зі справедливої вартістю).

Розрахунок індексу переоцінки здійснюють за формулою:

Іп = Вс : Вз,

де Вс – справедлива вартість об’єкта;

Вз – залишкова вартість об’єкта на звітну дату.

Зверніть увагу! У зв’язку з тім, що для визначення індексу переоцінки необхідно мати залишкову вартість на кінець звітного періоду, до моменту нарахування амортизації за підсумками року визначити індекс переоцінки неможливо.

Переоцінену первісну вартість об’єкта розраховують за формулою:

Первісна вартість х Іп

Переоцінену суму зносу розраховують за формулою:

Сума нарахованого зносу х Іп

Особливості переоцінки основного засобу, на який нараховано 100 % амортизації. Якщо залишкова вартість об’єкта ОЗ дорівнює нулю, то його переоцінену залишкову вартість визначають так: справедливу вартість цього об’єкта додають до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу об’єкта. При цьому для об’єктів, що продовжують використовуватися, обов’язково визначають ліквідаційну вартість.

Відображення даних переоцінки в регістрах бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Дані Акта переоцінки заносять до регістрів бухгалтерського обліку:

  • за відповідними субрахунками бухобліку до книги «Журнал — головна»;
  • до інвентарних карток обліку ОЗ.

У бюджетній звітності операції з переоцінки ОЗ не відображають.

У фінансовій звітності операції з переоцінки відображають у формах: № 1-дс «Баланс», № 4-дс «Звіт про власний капітал» та розділі I форми № 5-дс «Примітки до фінансової звітності».

 

Про організацію роботи щодо переоцінки основних засобів – в другій частині (незабаром, слідкуйте за новинами).

Якщо потрібна оцінка уже зараз – звертайтесь.

тел.: +380677707790

Отримати консультацію

Задайте всі питання нашому менеджеру

Бажаєте замовити послугу? Телефонуйте: +38 067 770 77 90, +38 073 770 77 90